Перейти до основного вмісту
Сейсмічні станції університету зафіксували нічний землетрус у зоні Вранча

У ніч на 18 листопада в сейсмоактивній зоні Вранча (Румунія) стався землетрус магнітудою 5,6 за шкалою Ріхтера. За даними Головного центру спеціального контролю, він відбувся о 02:48:53 за київським часом. Вогнище розташовувалося на глибині 134 км поблизу 45,62° пн. ш. і 26,64° сх. д. Геологічна служба США (USGS) оцінила магнітуду події в 5,3. Розбіжність зумовлена різними методиками визначення магнітуди та різними мережами станцій. За класифікацією ГЦСК землетрус належить до сильно помірних.

Землетрус зареєстрували сейсмографи системи Кірноса Навчально-наукової геофізичної обсерваторії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Обсерваторія веде систематичні сейсмічні спостереження. Дані про цю подію оперативно передано до Західного сейсмічного центру у Львові та Головного центру спеціального контролю. Землетрус також зафіксував цифровий сейсмограф Raspberry Shake 3D у сейсмометричному пункті в селі Клішківці, встановлений в ОЗО «Клішковецький ЗЗСО І–ІІІ ступенів». Сейсмограму події подаємо нижче.

Вогнища землетрусів зони Вранча залягають на значній глибині. Тому сейсмічні хвилі поширюються на сотні кілометрів і відчуваються далеко за межами епіцентральної області.

У Чернівцях інтенсивність поштовхів становила 1–2 бали за шкалою MSK-64, і загрози вони не становили. Подібні події тут реєстрували у 2000, 2004, 2008, 2013, 2014, 2016, 2020 і 2022 роках. Поштовхи інтенсивністю 4–5 балів виникають у місті за магнітуди понад 6–7. Найсильніші землетруси, коли інтенсивність у Чернівцях сягала 6–7 балів, відбулися у 1829, 1838, 1908, 1940 і 1977 роках. Інтервали між ними становили від 9 до 70 років, тому статистичні методи прогнозу сильних землетрусів залишаються недосконалими.

За картами загального сейсмічного районування України територія Чернівецької області належить до 6–8-бальних зон. Для м. Чернівці інтенсивність землетрусу, що трапляється в середньому раз на 5 тис. років, оцінюють у 7 балів, для південно-західної частини області у 8 балів. Небезпеку становлять і місцеві тектонічні розломи. Так, 5 травня 1950 року землетрус на Сторожинецькому розломі спричинив у Чернівцях поштовхи інтенсивністю 5 балів.

Систематичні сейсмічні спостереження університетської обсерваторії важливі для науки й мають практичне значення. Вони дають змогу оцінювати сейсмічний ризики регіону, обґрунтовувати сейсмостійке будівництво й готувати фахівців.

За матеріалами від провідного фахівця ННГФО, к.геогр. н. Ніколаєва А.М. і доцента кафедри фізичної, географії, геоморфології і палеогеографії, к .геогр. н. Кирилюка С.М.

Ми використовуємо власні та сторонні файли cookies та localStorage для аналізу веб-трафіку та поширення матеріалів. Налаштування конфіденційності